Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

УДК: 514.18(045)

Ворох А.О.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНЖЕНЕРНОЇ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ ТА ЇЇ ВПЛИВУ НА АФЕКТНУ СФЕРУ СТУДЕНТІВ

Українська інженерно-педагогічна академія Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут

 

The article is devoted the problems of informatization of educational process, where the results of experimental verification of method of the use of electronic educational course at the study of engineering and computer graphic and its influence are exposed on the affect sphere of students.

Keywords: electronic educational course, engineering and computer graphic, affect sphere, anxiety, motivation.

Стаття присвячена проблемам інформатизації навчального процесу, де розкрито результати експериментальної перевірки методики використання електронного навчального курсу при вивченні інженерної та комп’ютерної графіки та її вплив на афектну сферу студентів.

Ключові слова: електронний навчальний курс, інженерна та комп’ютерна графіка, афектна сфера, тривожність, мотивація.

В умовах глобальних інформаційних процесів актуалізується важливість інформатизації освіти, основаної на творчому запровадженні сучасних інформаційних технологій навчання. У цьому контексті ключове значення має здатність освітньої системи оперативно і гнучко реагувати на зміни соціального замовлення суспільства. На виконання цього замовлення необхідно активно запроваджувати інформаційні технології у навчальний процес, в основі яких лежать електронні навчальні курси, як новітні засоби навчання сучасної системи професійної освіти.

Метою нашого дослідження є експериментальна перевірка ефективності методики використання електронних навчальних курсів при вивченні інженерної та комп’ютерної графіки інженерами-педагогами. Гіпотеза дослідження складається у тому, що процес навчання буде більш ефективним за умов використання електронних навчальних курсів. При цьому, в якості основних критеріїв ефективності будуть аналізуватись: рівень тривожності, як показник психологічного комфорту (навчання ефективно, якщо рівень тривожності студентів експериментальної групи не підвищується в результаті використання електронного навчального курсу); тип та рівень мотивації (навчання ефективно, якщо збільшиться відсоток внутрішньої мотивації або підвищиться її рівень в експериментальній групі).

Виходячи з висунутої гіпотези дослідження, передбачається розв’язати наступні завдання: 1. дослідити рівень тривожності; 2. тип та рівень мотивації; 3. проаналізувати та порівняти результати у контрольній та експериментальній групах.

Педагогічний експеримент був проведений на базі Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту Української інженерно-педагогічної академії. Заняття у контрольній групі проводились за традиційною методикою, а в експериментальній – із застосуванням електронного навчального курсу по дисципліні "Інженерна та комп’ютерна графіка".

Педагогічний експеримент проводився серед студентів першого курсу, що вивчають дисципліну "Інженерна та комп’ютерна графіка". Групи, що прийняли участь в експерименті, не були профільними або обраними спеціально, тому в них присутні студенти з різною успішністю. Заняття у контрольній групі проводились за традиційною методикою (викладач і традиційний підручник), а в експериментальній групі – з використанням електронного навчального курсу. Зміни афектної сфери студентів досліджувались на кожному етапі експерименту у кожній групі.

Вимога комфортності під час роботи студента з електронним навчальним курсом є однією з найважливіших. Для оцінки змін емоційного стану студентів у процесі роботи з електронним навчальним курсом під час вивчення інженерної та комп’ютерної графіки був використаний психологічний тест (методика) Ч.Д.Спілбергера "Шкала реактивної тривожності". Реактивна (ситуативна) тривожність пов’язана з конкретною зовнішньою ситуацією. Реактивна тривожність як стан характеризується суб’єктивними переживаннями таких емоцій як напруження, занепокоєння, нервозність. Тест Ч.Д.Спілбергера складається з 20 питань, на кожне з яких пропонується чотири варіанти відповідей. За результатами аналізу тестування підсумковий показник може знаходитись в межах від 20 до 80. Чим більший показник, тим вищий рівень реактивної тривожності [1].

Визначальний вплив на результат навчання відіграє мотивація, яка лежить в основі спонукання студентів до навчальної діяльності. Характер мотивації навчання є показником якості навчального процесу. Фактор мотивації для успішного навчання сильніший, ніж фактор інтелекту. Усвідомлення високої значимості мотиву для успішного навчання спонукало нас до визначення типу мотивації у студентів та її залежності від використання електронного навчального курсу при вивченні інженерної та комп’ютерної графіки.

Серед мотивів навчальної діяльності ми досліджували зовнішні та внутрішні. Мотив є внутрішнім, якщо він співпадає з метою навчальної діяльності студента. Внутрішній мотив пов'язаний з пізнавальною потребою суб’єкта, коли студент безпосередньо включений у процес пізнання, і це доставляє йому емоційне задоволення. Домінування внутрішньої мотивації характеризується проявом власної активності студента у процесі навчальної діяльності.

В якості методичного інструментарію, що дозволив визначити наявний рівень мотивації студентів і проаналізувати її динаміку при використанні електронного навчального курсу під час вивчення інженерної та комп’ютерної графіки ми використали методику діагностики спрямованості мотивації вивчення навчального предмету, розроблену Дубовицькою Т.Д. Методика складається із 20 суджень і запропонованих варіантів відповіді. За результатами аналізу тестування можна виявити не тільки тип мотивації кожного студента (внутрішня, зовнішня), але і рівень внутрішньої мотивації (низький, середній, високий) [2].

Результати експерименту показали, що:

1) Відбулись позитивні зміни щодо рівня тривожності студентів: низький рівень – збільшився з 6% до 12% в експериментальній групі та залишився без змін у контрольній групі; середній рівень – залишився без змін в експериментальній та контрольній групах; високий рівень – зменшився з 47% до 41% в експериментальній групі та залишився без змін у контрольній групі.  2) Покращився тип мотивації: зовнішня мотивація – зменшилась з 41% до 35% в експериментальній групі та без залишилась змін у контрольній групі; внутрішня мотивація – збільшилась з 59% до 65% в експериментальній групі та залишилась без змін у контрольній групі. 3) Відбулись позитивні зміни щодо рівня внутрішньої мотивації: низький рівень – зменшився з 24% до 12% в експериментальній групі та залишився без змін у контрольній групі; середній рівень – збільшився з 70% до 76% в експериментальній та залишився без змін у контрольній групі; високий рівень – збільшився з 6% до 12% в експериментальній групі та залишився без змін у контрольній групі.

Таким чином, проведене дослідження показало, що застосування електронних навчальних курсів при підготовці інженерів-педагогів дозволило удосконалити освітній процес стосовно афектної сфери студентів. Результати педагогічного експерименту підтверджують гіпотезу нашого дослідження.

 

Література:

1. Дерманова И.Б. Диагностика эмоционально-нравственного развития. – СПб.: Речь, 2002. – 176 с.

2. Дубовицкая Т.Д. Методика диагностики направленности учебной мотивации // Психологическая наука и образование. – 2002. – №2. – С. 42-45.

 
Секции-декабрь 2011
КОНФЕРЕНЦИЯ:
  • "Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2011"
  • Дата: Октябрь 2011 года
  • Проведение: www.sworld.com.ua
  • Рабочие языки: Украинский, Русский, Английский.
  • Председатель: Доктор технических наук, проф.Шибаев А.Г.
  • Тех.менеджмент: к.т.н. Куприенко С.В., Федорова А.Д.

ОПУБЛИКОВАНО В:
  • Сборник научных трудов SWorld по материалам международной научно-практической конференции.