Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

УДК 330.341.1 (477.62)

Ніколенко Г. О.

СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ

Донецький державний університет управління

 

У доповіді розглянуті складові потенціалу Донецького регіону. Показано вплив державного регулювання на розвиток регіону.

Ключові слова: регіон, виробничий потенціал, державне регулювання.

The report examines the potential components of the Donetsk region. Shows the effect of government regulation on the development of the region. 

Keywords: region, production capacity, government regulation.

Відповідно до міжнародної практики ринкових відносин, добробут населення країни, можливість вирішення економічних і соціальних проблем, сталий розвиток всіх галузей напряму залежать від невпинного розвитку власного матеріального виробництва і, в першу чергу, промисловості. У період становлення ринкового механізму господарювання, трансформації виробничих відносин особливо великого значення набувають питання ефективного використання існуючого виробничого потенціалу, його вдосконалення. Враховуючи тривалий термін перебування економіки України у стані економічної кризи, на даний час найбільш актуальним є питання відродження та стабілізації виробничого потенціалу, пошук надійних резервів його ефективного використання.

Проблема розвитку виробничого потенціалу складається з технічного, економічного та соціального аспектів, які, у свою чергу, повинні розглядатися з різних рівнів управління: народногосподарського, галузевого та регіонального. Докорінна перебудова економіки України неможлива без нових науково обґрунтованих методичних та практичних рекомендацій з розвитку ефективного використання виробничого потенціалу та його складових, тому виникає гостра необхідність комплексного дослідження цієї проблеми.

Проблеми вдосконалення виробничого потенціалу та виробничих потужностей тривалий час досліджуються не тільки провідними економістами та фахівцями у відповідних галузях, а й відомими політиками. З розвитком наукової і науково-технічної діяльності з'являються нові підходи до оцінки, аналізу та методології виробничих потужностей.

Донецький регіон відіграє важливу роль у господарстві, економіці і зовнішніх зв'язках Україні. Завдяки значному господарському потенціалу і багатим природним ресурсам, він є базисом для розвитку української економіки та однією з найважливіших ланок комплексного розвитку регіонів України. Проте економіка Донецького регіону стикається з деякими проблемами як, наприклад, галузеві диспропорції і проблеми екології. Основною проблемою розвитку економічного потенціалу залишається висока концентрація промислового виробництва, що зумовило найбільшу в країні урбанізацію територій і одну з найскладніших екологічних ситуацій, хоча і сприяло високому розвитку продуктивних сил регіону у межах України. Загострення цієї проблеми проходило під впливом природно-економічних та історичних причин, а також внаслідок структурної політики, яка проводилась деякий час, а саме: вкладення капіталу в основному орієнтувались на «спеціалізовані» галузі регіону, тобто в першу чергу, у важку промисловість. [2]

Слід зазначити, що за потужністю і різноманітності мінеральної бази Донбас майже не має аналогів у Європі. Донецька мінеральна полікомпонентна зона характеризується найбільшим рівнем зосередження ресурсів. У її складі присутні основні види паливно-енергетичних ресурсів, в першу чергу, кам'яне вугілля різноманітного марочного складу - від висококалорійних антрацитів і інших менш цінних енергетичних сортів, до дуже дефіцитних.

Однозначним лідером серед пріоритетних галузей регіону є вугільна промисловість. У 90-х роках минулого століття вугільна галузь України опинилася у найжорстокішій кризі. З одного боку вона позбулася значної частини державного фінансування, а з іншого - оплати за свою продукцію. На той момент процвітала епоха бартеру і неплатежів. Криза посилилася ще й наявністю найстарішого шахтного фонду, який характеризується малою виробничою потужністю (розробляються тонкі і дуже тонкі пласти), високою небезпечністю та складністю виробництва. Це обумовлює постійне збільшення трудомісткості і собівартості видобутку, зниження конкурентоспроможності українського вугілля на внутрішньому та міжнародному ринках. [3]

Крім того, галузями спеціалізації району є багатопрофільне, але переважно важке матеріаломістке машинобудування і металообробка, яке представлено виробництвом гірничо-шахтного обладнання, а також верстато- і приладобудуванням, транспортним машинобудуванням, виробництвом устаткування для переробних галузей АПК та легкої промисловості, будівельних матеріалів.

Частка хімічної та нафтохімічної галузі в промисловості району нижче, ніж у середньому по Україні. Найбільш розвиненим в галузі є коксохімічне і нафтохімічне виробництво, виробництво мінеральних добрив та іншої продукції неорганічної хімії. Недостатній розвиток у районі має переробна галузь АПК - харчова, а також кольорова металургія, деревообробна та целюлозно-паперова, легка промисловість.

Це єдиний в країні район, в структурі промисловості якого частка паливної промисловості вище, ніж машинобудування.

Як наслідок такої щільної концентрації промисловості – неблагополучна екологічна ситуація. Саме Донбас є найбільш забрудненим регіоном України. Джерело викидів - всілякі підприємства металургійної, вуглевидобувної галузей, виробництво електроенергії, хімічної та нафтохімічної промисловості, виробництво коксу. Не останню роль тут відіграють горезвісні терикони, які багато хто називає "донецькими горами". Мало хто здогадується, що вони досить згубно впливають на атмосферу. Так, майже половина з існуючих териконів - горять і природно теж "беруть участь" у викиді забруднюючих речовин в атмосферу [2]. Безумовно, вживаються заходи по зменшенню негативного впливу цих факторів. Однак, неможливо не враховувати цей компонент виробничого комплексу, який завжди посилюється прямо пропорційно зростанню виробничого потенціалу регіону.

Важливою складовою розвитку виробничого потенціалу регіону є розвиток підприємств цього регіону.

Під виробничим потенціалом розуміється здатність підприємства виконувати певний обсяг робіт, випускати певну продукцію, реалізовувати цілі, характерні його діяльності. На виробничий потенціал впливають ряд факторів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Від факторів зовнішнього середовища залежить те, як затребуваний виробничий потенціал, від внутрішнього - можливість реалізації цього потенціалу. Вивчення цих чинників дозволяє більш детально оцінити виробничий потенціал в умовах промислового підприємства, тому що в цьому випадку враховується стан засобів праці, трудових ресурсів, ступінь використання основних виробничих фондів, технологічна оснащеність умов виробництва, продуктивність праці [3].

Підсумки роботи промисловості Донецької області за січень–листопад 2011 року показано у матеріалах табл.1-2[7].

Головну роль у регулюванні регіонального розвитку відіграє саме державна політика. До головних задач вдосконалення державних механізмів доцільно віднести: дослідження і оцінку виробничого потенціалу кожного великого підприємства регіону, та розробку і впровадження ефективного механізму його розвитку.

В структурі механізмів розвитку виробничого потенціалу регіону виділяють економічну, організаційну та правову складові.

Економічні мотиватори розвитку потенціалу на державному та регіональному рівнях створюються державною економікою та структурною політикою, яка включає всі дії держави у сферах податкової, цінової, кредитної, дотаційної, зовнішньоекономічної діяльності, заходи з реформування відносин власності, вдосконалення  нормативно-законодавчої  бази  з  метою  створення,

Таблиця 1

Індекси промислової продукції за основними видами діяльності 

за січень–листопад 2011 року

(відсотків) 

 

Листо-пад

2011р.

до

жовтня  2011р.

Листо-пад

2011р.

до

листо-пада 2010р.

Січень–листо-пад 2011р.

до

січня–листо-пада 2010р.

Січень–листо-пад 2010р.

до січня–листо-пада

2009р.

Промисловість

98,6

110,4

114,9

113,9

Добувна та переробна промисловість

96,8

108,9

115,4

114,5

Добувна промисловість

95,6

115,5

119,8

102,4

Переробна промисловість , з неї:

97,2

106,9

114,0

118,8

виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

98,0

97,9

103,7

108,3

легка промисловість

75,7

97,2

86,0

101,3

оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

98,2

109,9

105,0

110,9

целюлозно-паперове виробництво;

видавнича діяльність

106,1

114,5

106,7

104,4

виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

95,3

101,5

113,3

115,0

хімічна та нафтохімічна промисловість

120,0

155,1

143,4

99,9

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

89,0

95,7

102,3

119,2

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

95,8

101,0

113,2

114,9

машинобудування

96,6

120,9

118,1

151,5

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

116,1

124,2

110,8

108,6

 

Таблиця 2

Виробництво найважливіших видів промислової продукції

за січень–листопад 2011 року

 

Вироблено

за січень–листопад 2011р.

Січень–листопад

2011р. до

січня–листопада

2010р., у %

Вугілля рядове, тис.т

34106

114,7

Вугілля готове, тис.т

26566

120,1

Сіль і хлорид натрію чистий, тис.т

3311,6

113,7

Олія соняшникова нерафінована, т

308467

89,2

Шоколад та інші продукти харчові готові з вмістом какао, в брикетах, пластинах чи плитках, т

85432

96,4

Вироби кондитерські з цукру, включаючи білий шоколад, без вмісту какао, т

37411

103,0

Кокс та напівкокс з вугілля

кам’яного, тис.т

10081,1

114,7

Кислота сірчана, т

229838

97,0

Аміак синтетичний, тис.т

1024,3

193,3

Добрива азотні мінеральні                       чи хімічні, тис.т

551,2

328,7

Цемент, тис.т

1264,5

99,8

Чавун, тис.т

12503,4

104,7

Сталь, тис.т

15411,3

107,3

у тому числі

 

 

сталь без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям

4402,9

109,6

напівфабрикати, отримані безперервним литтям

11008,4

106,4

Прокат готовий чорних металів, тис.т

8629,4

116,2

Труби великого і малого діаметрів; профілі пустотілі з металів чорних, тис.т

658,7

172,1

Холодильники побутові, шт.

476592

88,9

у т.ч. холодильники-морозильники побутові комбіновані з окремими зовнішніми дверцятами

356847

93,3

Машини пральні, шт.

60232

70,3

Електроенергія, млн.кВт·год

25974

110,7

підтримки і вдосконалення умов функціонування ринкових механізмів та їхнього цілеспрямованого використання, структурної перебудови економіки. До організаційних форм впливу з боку органів управління на підвищення ефективності розвитку виробничого потенціалу регіону можна віднести: розробку та реалізацію комплексу організаційних заходів у відношенні створення сприятливих умов для ефективного використання і розвитку наявного виробничого потенціалу; розвиток ринкової інфраструктури, в тому числі регіональної інфраструктури інноваційної діяльності; створення різного роду регіональних фондів розвитку; створення науково-фінансово-інвестиційно-технологічних груп на основі об’єднання інтересів технологічно та коопераційно пов’язаних між собою підприємств, науково-дослідницьких закладів, банків, інвестиційно-фінансових і страхових компаній тощо.

Вдосконалення організаційної складової розвитку виробничого потенціалу регіону передбачає побудову раціональної системи регулювання, що включає: комплексний аналіз і оцінку виробничого потенціалу регіону та ефективності його використання, прогнозування та стратегічне планування його розвитку, прийняття оперативних рішень і підсистему контролю. Побудова такої системи можлива з урахуванням наступних факторів: наявності стабільної і надійної правової бази, застосування економічного і фінансового інструментарію для реалізації місцевих інтересів, наявності ефективних організаційних структур, що сприяють рішенню соціально-економічних регіональних проблем.

Структура державного регулювання розвитку виробничого потенціалу підприємств регіону на макрорівні повинна формувати ефективну систему регулювання розвитку виробничого потенціалу національної економіки, а на регіональному рівні – ефективну систему регулювання розвитку виробничого потенціалу підприємств регіону. Центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні опікуватися розвитком будь-якого господарського суб’єкта незалежно від його форми власності, оскільки виробничий потенціал підприємств регіону, з одного боку, багато в чому визначається станом макроекономічної системи, а з іншого – сам формує її стан.

Сучасна державна регіональна політика повинна забезпечувати органічне поєднання державних, регіональних і місцевих інтересів, та сприяти ефективному використанню і розвитку виробничого потенціалу регіонів з метою досягнення наступних цілей: стабілізація та стійкий економічний розвиток, повна зайнятість економічно активного населення та відсутність соціальної напруги, стабільний фінансовий стан економіки, відтворення природних ресурсів, що забезпечують життєдіяльність населення території на екологічно безпечному рівні, наявність умов для самовідтворення виробничого потенціалу регіону.

Механізми регулювання ефективного розвитку виробничого потенціалу регіону повинні відповідати наступним вимогам: гнучкість та здатність реагувати на зміни спрямованості розвитку регіональної економіки, в залежності від зміни цілей та задач відповідно до загальної стратегії розвитку держави; володіння властивостями, які забезпечують взаємодію та збалансованість економічної та соціальної сфер господарювання регіону; забезпечення однакових умов функціонування будь-яких форм господарювання в межах діючого законодавства; результативність та ефективність [1].

Вже тривалий час у Донецькому регіону вживаються ряд заходів щодо кардинальних змін у перерозподілі переваг виробничого потенціалу регіону. Безперечно, лідерство залишається за важкою промисловістю, однак проводиться робота по внутрішній перебудові організації відповідних напрямків. Набирає обертів робота по удосконаленню методів роботи по охороні здоров’я (спорт, фізична культура), організації туризму, транспортному сполученню, будівництву тощо. Зазначене відбувається з метою забезпечення всіх можливих заходів з європейської інтеграції, в т.ч. проведення «Евро - 2012». Зокрема, місцевими органами влади затверджуються цільові програми, нормативні документи, плани заходів тощо з метою організації роботи по відповідних напрямках. [4]

Так, прогнозний розрахунок економічного ефекту для соціально-економічного розвитку області від реалізації обласної цільової програми підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 в Донецькій області оцінюється в 6 мільярдів гривень (7,59 мільйона доларів). Програмою передбачається реконструкція транспортної інфраструктури регіону, будівництво нових готелів, створення туристичних маршрутів та фан-зон, випуск сувенірної продукції та інші заходи [5].

Донецька область має досвід довгострокової та продуктивної співпраці з різними зарубіжними проектами технічної допомоги, завдяки яким ми набуваємо необхідні знання в питаннях розробки стратегії соціально-економічного розвитку. Спільна співпраця з міжнародними організаціями прискорює інтеграційні процеси в Європейське співтовариство. В цьому напрямку, зокрема, визначено трьохсторонню Угоду про партнерство між Донецькою обласною радою, Донецькою облдержадміністрацією та Програмою розвитку ООН в Україні в рамках впровадження спільного Проекту Європейського Союзу та Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» [4].

Державна галузева політика повинна будуватися на удосконаленні механізмів управління виробничим потенціалом підприємств, підвищенні обсягів виробництва, поліпшенні їх виробничих можливостей. Вирішити цю проблему неможливо без глибокого та детального вивчення та оцінки виробничого потенціалу, який мають або в певних умовах можуть використовувати підприємства регіону.

Підвищення ефективності механізмів регіонального розвитку промисловості обумовлює необхідність використання в практиці відповідних підрозділів місцевих органів виконавчої влади вдосконалених методичних положень щодо оцінки, аналізу та прогнозування ефективності розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств регіону. Особливе значення при цьому має удосконалення механізмів регіонального стратегічного планування розвитку виробничого потенціалу.

 

Література:

1. Воловікова Є. М. Механізми державного регулювання розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» [Електронний ресурс] / Є. М. Воловікова – Донецьк, 2007. - режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php?s=economy_legal_science&id=1373&start=3

2. Экономика Донецкого региона, состояние и перспективы развития [Электронный ресурс] - режим доступа: http://pda.coolreferat.com/Экономика_Донецкого_региона_Состояние_и_перспективы_развития

3. Василишина Л.Н. Совершенствование системы управления производственным потенциалом горнодобывающих предприятий Украины [Электронный ресурс] / Л.Н. Василишина - режим доступа: http://masters.donntu.edu.ua/2003/fem/vasilishina/diss/index.htm

4. Євро – 2012 [Електронний ресурс] / Веб – сайт Донецької обласної державної адміністрації - режим доступу: http://donoda.gov.ua

5. Гаранич Г. В Донецкой области Украины утвердили программу подготовки к Евро-2012 [Электронный ресурс] / Г. Гаранич - РИА Новости Спорт - режим доступа: http://sport.rian.ru/sport/20100701/251513224.html

6. Нестерцов В. Промышленное освоение Донбасса [Электронный ресурс]/ В. Нестерцов, С. Нестерцова - Информационно-рекламный бизнес-портал «Виртуальный Донецк» - режим доступа: http://donbass.name/494-promyshlennoe-osvoenie-donbassa.html.

7. Підсумки роботи промисловості Донецької області за січень–листопад 2011 року [Електронний ресурс]/ Експрес-випуск, № 340 від 14.12.2011 – Держкомстат, Головне управління статистики у Донецькій області - режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua/express/index_archiv.php?dn=1211

 

 
Секции-декабрь 2011
КОНФЕРЕНЦИЯ:
  • "Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2011"
  • Дата: Октябрь 2011 года
  • Проведение: www.sworld.com.ua
  • Рабочие языки: Украинский, Русский, Английский.
  • Председатель: Доктор технических наук, проф.Шибаев А.Г.
  • Тех.менеджмент: к.т.н. Куприенко С.В., Федорова А.Д.

ОПУБЛИКОВАНО В:
  • Сборник научных трудов SWorld по материалам международной научно-практической конференции.