Коновал Ю. А., Ткачук А. Р., Шевчук Л. П.

АНАЛІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ШЛЯХІВ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЗАРОБІТНЬОЇ ПЛАТИ

Вінницький Торговельно-економічний інститут

Актуальних проблем сучасності є проблема виплати роботодавцями заробітної плати нелегально, або в «конвертах» тобто з такої заробітної плати будуть мінімальні відрахування в бюджет і це в свою чергу буде гальмувати розвиток регіону в цілому. Отже, заробітна плата це винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Також заробітню плату, можна охарактеризувати як плату за залучення у виробництво трудових послуг. Вона може набувати найрізноманітніших форм: безпосередньо заробітної плати, премії, участі у прибутках фірми, комісійних, винагороди за підсумками року тощо. [1]

Однак за своєю суттю — це плата, яку отримує власник ресурсу праці від виробника за надані йому трудові послуги. З певною умовністю винагороду власника трудового ресурсу можна вимірювати тією сумою грошей, яку він отримав, а розмір трудових послуг часом, протягом якого виробник отримував трудові послуги. Основним джерелом, за рахунок якого фінансуються освіта, медицина, культура і формуються місцеві бюджети є податок з доходів фізичних осіб, який в свою чергу форсується із заробітної плати кожного працюючого. 

Виплата заробітної плати у «конвертах» - тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Тому легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним з найпріоритетніших напрямків роботи податківців.

Працівник, який отримує нелегальну заробітню плату, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах» позбавляє їх соціального захисту, aдже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

З метою запобігання такому явищу, урядом, було запропоновано низка законопроектів, а саме:

• Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)”;
• Проект Закону України ”Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці ”;
• Проект Закону України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю)”.[2]

Розглянемо ці законопроекти детальніше.

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)”

Даним законопроектом запропоновано ввести наступні зміни до чинного законодавства:

1. Змінити поняття мінімальної заробітної плати та визначити її як «встановлений законом розмір заробітної плати за повний робочий місяць (годину), незалежно від виду робіт, кваліфікації працівників, кількості та видів складових винагороди за працю». Такий виклад поняття мінімальної заробітної плати одразу породжує суперечність, адже в ст. 1 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що «розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства». Таким чином стирається різниця між оплатою за кваліфіковану та некваліфіковану працю. В свою чергу постає питання: навіщо отримувати вищу освіту, якщо заробітна плата кваліфікованого спеціаліста відповідає заробітній платі некваліфікованого спеціаліста?
2. Пропонується доповнити Кодекс законів про працю України ст. 259¹ , яка визначає основні права посадових осіб Державної інспекції України з питань праці. За цією статтею вище вказані посадові особи мають досить широкі повноваження, наприклад:

• - безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення власників або уповноважених ними органів і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями, для проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
• - доступу до будинків, приміщень, споруд та інших об'єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов'язки, або до них застосовується примусова праця;
• - отримувати безоплатно від власників або уповноважених ними органів, органів, уповноважених управляти майном, статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання службових обов'язків.

Проекти законів про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за порушення у сфері праці та про посилення відповідальності за порушення законодавства про працю.

Представлені законопроекти щодо відповідальності за порушення у сфері праці пропонують значно збільшити адміністративну та кримінальну відповідальність. Вони спрямовані на поповнення бюджету за рахунок посилення відповідальності більше ніж на вирішення проблеми «тіньової» заробітної плати. Крім того, зроблено узагальнення щодо видів правопорушень у сфері праці за які накладаються штрафні санкції, а також запропоновано порядок накладання та стягнення штрафів.

Так, згідно з законопроектом, ст. 172 Кримінального кодексу пропонується викласти в такій редакції: «Не оформлення трудових відносин у разі фактичного допуску працівника до роботи, незаконне звільнення працівника з роботи, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами строком до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років». Ті ж дії, здійснені повторно або по відношенню до неповнолітнього, вагітної жінки або матері, що має дитину до 14 років або дитини-інваліда, караються штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами до двох років, або арештом до 6 місяців, з позбавленням права обіймати певні посади строком до трьох років»(в чинному Кримінальному кодексі України штраф за ст. 172в першій частині статті складає до 50, в другій частині – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Також слід зауважити, що законодавством чітко не врегульована процедура фактичного допуску працівника до роботи.

Ст. 175 пропонується доповнити новою частиною: нарахування і виплата зарплати в розмірі нижче встановленого законом карається штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж зміни щодо значного збільшення штрафних санкцій пропонується зробити і в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Отже, проаналізувавши представлені проекти законів можна зробити наступні висновки:

1.  Прийняття даних законопроектів призведе до створення більш складних тіньових схем і не допоможе вирішити проблеми заробітної плати в конвертах. Прийняття законів, які спрямовані на ліквідацію тіньових доходів, є недоцільним , можливо просто зробити сприятливі умови для добровільного виходу із тіні, тобто створюючи умови більш сприятливі для роботодавців.

2.  Дані законопроекти вносять ряд «погіршуючих» змін до законодавства про працю, що призведе до зниження життєвого рівня працівників, зруйнує сформовану систему оплати праці та зумовить багато суперечностей щодо врегулювання окремих питань в сфері праці. Також слід зауважити, Конституцією України встановлено, що не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

3.  Ці законопроекти направлені на поповнення бюджету, але можуть призвести до зменшення кількості підприємств та масових звільнень, так як при встановленні гарантованої заробітної плати відповідно до кваліфікації робітників малий і середній бізнес не зможе собі дозволити виплачувати таку заробітну плату.

Отже, проаналізувавши дані законопроектів, можна дійти висновку , що є низка позитивних тенденцій щодо легалізації заробітної плати,але є перелік проблем, які потребують подальшого наукового дослідження та внесення змін у законопроекти.

Список використаних джерел:

1.  Завіновська Г. Т. З-13 Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с

2. http://www.mlsp.gov.ua Сайт Міністерства соціальної політики України. 

3. wikipedia.org.ua