УДК 621.372.54

Шпинковський О.А., Шпинковська М.І., Шпинковський О.О.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕШКОДОСТІЙКОСТІ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ КОМПОЗИТНИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ

Paper is devoted to research pereshkodostiykosti information systems using pseudorandom sequences.

Keywords: information system, pseudorandom sequence.

Робота присвячена дослідженням перешкодостійкості інформаційних систем із використанням псевдовипадкових послідовностей.

Ключові слова: інформаційна система, псевдовипадкова послідовність.

Шірокополосні сигнали широко використовуються в сучасних інформаційних системах [1]. При проектуванні таких систем важливим є, крім вибору методу синхронізації за часом псевдовипадкової послідовності (ПВП), також вибір виду сигналу або ПВП з необхідними спектральними та кореляційними характеристиками. Пропонується алгоритм дослідження ПВП на перешкодостійкість.

0.  Початок.

1.  Уведення вхідної псевдовипадкової послідовності.

2.  Визначення кількості перешкод.

3.  Обчислення отриманої ПВП.

4.  Обчислення ВКФ ПВП.

5.  Обчислення ξ – відношення максимального бічного піку ВКФ до центрального піка.

6.  Якщо ξ<1, то зрушення позицій «зашумленного» сигналу, інакше до п. 8.

7.  Перебір позицій завершено? Якщо так, то перехід до п.3, інакше до п.5

8.  Виведення результатів обчислень.

9.  Кінець

Алгоритм являє собою перебір всіх варіантів одноразових, дворазових і помилок більшої кратності. Вихід з циклу перебору завершується за умови, коли бокові піки кореляційної функції зрівняються або перевищать головний максимум.

Подальше зростання завадостійкості систем синхронізації можливо за умови використання більш довгих послідовностей з хорошими апериодическими АКФ. До таких послідовностей відносяться композитні коди Баркера, які дозволяють синтезувати довгі сінхропоследовательності з хорошими автокореляційних властивостями (підтверджується вищенаведеним алгоритмом). Для синтезу використовується пара коротких послідовностей Баркера [2-3].

Процедура синтезу композитного коду полягає в побудові коду Баркера, за правилами формування послідовності CM, в якій елементами є «елементарні» послідовності Cm. Застосування композитних кодів дозволяє спростити схему синхронізації шляхом відмови від ліній затримки, логічної схеми і стабільного генератора. Сигнал з виходу вирішального пристрою надходить безпосередньо на вхід розпізнання кадрової синхронізації в декодері. Ціна спрощення схеми полягає у зниженні швидкості передачі інформації через подовження часу обробки.

Література

1.  Варакин Л.Е. Системы связи с шумоподобными сигналами. — М: Радио и связь, 1985. — 384 с.

2.  Банкет В.Л., Композитные коды Баркера (Зб. «Цифрові технології»)/ Банкет В.Л., Токарь М.С. // Режим доступу до журн.: http://digitech.onat.edu.ua/welcome/art/28.html

3.   Barker, R. H. "Group Synchronizing of Binary Digital Sequences." In Communication Theory. London: Butterworth, pp. 273-287, 1953.