Чернов О.В.

СОЦІАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ В УКРАЇНІ ЯК ФАКТОР ЕВОЛЮЦІЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Хмельницькій національний університет

 На основі порівняльного аналізу свідомості особи в авторитарному і демократичному суспільстві, виділені основні тенденції які притаманні трансформації свідомості в сучасній Україні .

Ключові слова: свідомість особистості, основні тенденції еволюції особистості.

On the basis of comparative analysis of conscious personality in authority and democratice society distinguishes the main tendencies, which are intrinsic evolution of consciose in modern Ucraine.

Key words: conscious of personality, the main tendencies evolution of consciose

Якщо порівняти формування свідомості особи в тоталітарному чи авторитарному суспільстві з її формуванням в умовах демократії, то можна помітити істотну відмінність між ними. В першому випадку партійно-державний апарат монопольно виробляє і розповсюджує знання, цінності і моральні настанови. Це сприяє формуванню єдиного світогляду, який виступає стрижнем свідомості, жорстко прив’язує до цього світогляду моральні норми. Такий тип свідомості визначають як партикулярний. Він породжує віру в винятковість його носіїв, нетерпимість до інших варіантів світосприйняття і життєулаштування. Він також позбавляє індивідів можливості діяти у відповідності з деідеологізованими регулятивними нормами тобто з тими універсальними принципами, які притаманні світовому співтовариству.

Сучасне плюралістичне суспільство характеризується радикальними змінами як у виробництві так і в розповсюдженні знань, ціннісних орієнтацій. Соціальні інститути висувають різні ідеї, розробляють різні програми, підходи до вирішення життєво важливих проблем. Ці продукти розповсюджуються в умовах жорсткої конкурентної боротьби. В такій ситуації особа не просто пасивно сприймає певний варіант свідомості, а здійснює активний вибір життєвих орієнтирів.

Запровадження плюралістичної моделі в українському суспільстві поки ще не призвело до радикальних зрушень в свідомості особи. За такий короткий термін не встигли сформуватись універсальні норми, які дозволяють співіснувати людям з відмінними світоглядними і життєвими світами.

Трансформація свідомості особи в сучасній Україні обумовлена різними обставинами. По-перше, відсутність ринкових та демократичних традицій створює своєрідний психологічний бар’єр у сприйнятті плюралістичних за своїм характером цінностей. В дорадянську добу не було тривалих періодів і досвіду формування громадянських інститутів, не було внутрішньої політики спрямованої на формування бази компромісів. В періоди козацької вольниці, гайдамаччини, національно-патріотичних рухів вироблялись перш за все форми опору особи владі, ніж співробітництва з нею.

В радянську добу, коли всі інститути були жорстко прив'язані до влади, а людям нав’язувався уніфікований стандарт повної підтримки цієї влади питання компромісів взагалі було знято з порядку денного. Тому спроба радикально змінити модель функціонування суспільства призвела до небажаних і непередбачуваних наслідків у свідомості людей. Відбулось не просто переосмислення цінностей, а розкол в їх усвідомленні аж до втрати само ідентифікації у мільйонів людей. При цьому, виникнення плюралізму нових життєвих орієнтацій на основі нових світоглядів відбулося при збереженні колишньої нетерпимості. Особливо рельєфно відсутність толерантності проявляється по відношенню до людей свідомість яких зорієнтована на ринкові відносини.

Другим фактором, який істотно впливає на трансформацію свідомості особи в Україні можна вважати непослідовність, некомплексність реформ. Зіткнення різних політичних сил відносно проведеної приватизації, спроби здійснення реприватизації, створення сприятливих умов для олігархів при одночасному гальмуванні розвитку середнього і дрібного бізнесу аж ніяк не сприяють позитивним зрушенням у свідомості. Існуючи проблеми у відносинах власності не могли не позначитись на сфері праці, на трудових відносинах. Відсутність помітної динаміки у створенні нових робочих місць, непривабливі зміст та умови праці на існуючих робочих місцях, низький рівень оплати праці посилюють трудову міграцію за кордони країни. Великий обсяг тіньової економіки відкриває можливості до масових порушень законодавства у сфері праці від чого страждають в першу чергу молодь і жінки. Негативними наслідками цих явищ в сфері свідомості є втрата ідеалів, поступове розмивання ціннісних орієнтацій у людей з певним життєвим досвідом, несформованість ідеалів та домінування споживацьких орієнтацій у молоді. Важливо відмітити що витиснення праці в ієрархії цінностей на периферію позбавляє свідомість цілісності та усталеності.

Політична реформа тільки розпочавшись перетворилась в об’єкт зіткнення і протистояння найбільш впливових політичних сил. Про глибину політичної кризи свідчать і масштаби фальсифікації на виборах, і розмах корупційних скандалів в вищих ешелонах влади. Дуже повільно відбувається становлення законодавчої бази нової політичної системи.

Все це свідчить про формальний, неусталений характер нашої демократії, що не може знайти позитивного відображення в свідомості людей. Держава неспроможна забезпечити участь громадян в прийнятті найважливіших рішень . А саме від практичної участі людини в управлінні державою залежить ускладнення і збагачення політичної свідомості.

Важливо усвідомити, що політична свідомість не є константою. Вона або розвивається, або консервується, розмивається, навіть умертвляється. Головною причиною деградації політичної свідомості виступає нерозвиненість політичних зв’язків у суспільстві, яка звужує зацікавленість людей в реалізації своїх громадянських прав і свобод. Головною ж умовою існування розгалуженої та усталеної системи політичних зв’язків є громадянське суспільство.

Процес формування громадянського суспільства в сучасній Україні наштовхується на ряд перешкод, які обумовлені перехідним періодом і трансформацією всіх суспільних сфер. Руйнація соціальної структури супроводжувалась різкою поляризацією суспільства, при якій більшість населення стала належати до нижчої верстви. Це протидіє процесам формування групових інтересів і консолідації окремих індивідів в різні спілки для реалізації цих інтересів. Для успішного розвитку самоорганізації в суспільстві повинна існувати широка і стабільна середня верства, яка була б зацікавлена у збереженні демократичних завоювань.

Перешкодою на шляху до формування інститутів громадянського суспільства є і обмеженість джерел їх фінансування. Більшість громадян не мають ні можливості, ні бажання підтримувати діяльність добровільних громадських об’єднань членськими внесками чи пожертвуваннями. Не склалось ще оптимальних відносин між підприємцями і недержавними громадськими організаціями. Залишається надія лише на економічну підтримку з боку державних структур та іноземних партнерів. Але існуючий досвід свідчить, що при таких умовах сформувати громадські організації як незалежні інститути громадянського суспільства практично неможливо.

Погоджуючись з думкою, що в умовах складних процесів трансформації пострадянських суспільств певний період змушені були співіснувати люди, які мають різний тип свідомості: традиційну, партикулярну, і сучасну, універсалістську, необхідно зробити до неї певні доповнення і уточнення.

Враховуючи кризовий стан нашого суспільства, втрату багатьма людьми свого соціального статусу треба констатувати, що це веде до певної еволюції традиційного типу свідомості, а іноді до його руйнування. Наслідком цього виступає свідомість яку можна назвати конгломератною чи еклектичною. Суть її полягає у тому, що вона базується на цінностях і настановах, які є протилежними, а іноді несумісними. Інший тип деформації системи ціннісних орієнтацій пов’язаний з конфронтацією тих цінностей для протиставлення яких у стабільному суспільстві не існує ніяких підстав. Наприклад, у свідомості певної частини молодих людей протиставляються свобода і відповідальність, чесність і успішність в справах.

Ще одним варіантом еволюції традиційної свідомості є радикальні зміни в ієрархії цінностей. Під впливом втрати певних соціальних позицій особа втрачає і орієнтацію на певні цінності, чи ця орієнтація послабляється внаслідок посилення орієнтації на інші цінності. На периферію ціннісного поля попадають найбільш значущі цінності. Так, якщо простежити уважно за еволюцію свідомості маргіналів, то можна констатувати втрату їх інтересу до інтелектуальної праці, до здобуття знань, до творчості.

Важко передбачити, яким шляхом буде відбуватись еволюція свідомості особи в Україні, які вона пройде етапи на цьому шляху. Це буде залежати від того коли і наскільки успішно буде здійснена оптимізація тих реформ, які сьогодні здійснюються. Але сьогодні суспільство чітко усвідомлює мету цієї еволюції: ми прагнемо сформувати свідомість універсалістського типу, яка базується на засадах плюралізму. В такому суспільстві будуть співіснувати різні варіанти життєвих світів на основі конкуренції цінностей і настанов.

Важливо усвідомити, що неможливо успішно проводити реформи, ігноруючи менталітет українського народу, не звертаючи увагу на те, як нові інститути чи управлінські рішення впливатимуть на свідомість людей, не зосереджуючи увагу на деформаціях свідомості з метою їх виправлення і запобігання. Не варто розглядати зміни у свідомості лише як наслідки змін у суспільному житті. Свідомість повинна стати активним і вагомим фактором перетворення дійсності.

Література:

1.  Кравченко С. А. Глобализация и сознание россиян: возможности перехода от традиционного к современному плюралистическому обществу.  //Социология и общество. Тезисы Первого Всероссийского социологического конгресса  “ Общество и социология: новые реалии и новые идеи“. – Санкт-Петербург, 2000. 

 2. Политическое сознание //Философия политики. - М., 1993. Кн. IV. Рук. авт. колл., д.ф.н., проф. Бессонов Б.Н.

 3. Андреев С.С. «Политическое сознание и политическое поведение» Социально-политический журнал, 1992г., №8.