Перелигіна О.В.

НЕДОЛІКИ ТА ЗАГРОЗИ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Національний університет “Львівська політехніка”

У роботі проаналізовано вплив транснаціональних корпорацій на суспільство та економіку в цілому. Також охарактеризовано основні негативні наслідки та недоліки діяльності транснаціональних корпорацій. Описано світовий досвід вирішення даної проблеми.

The impact of transnational corporations on society and the economy as a whole was analyzed in this project. The main negative effects and disadvantages of multinational corporations were also described. We also gave the anagraph of the world experience of this problem.

Ключові слова: транснаціональні компанії (ТНК); екологічні загрози; економічні загрози; соціальна і юридична відповідальність ТНК.

Key words: transnational companies (TNCs), ecological threats, economic threats, social and legal liability of TNCs.

На сучасному етапі поглиблення міжнародної співпраці країн значення транснаціональних корпорацій (ТНК) для світового господарства важко переоцінити. Їх нерідко порівнюють із структурами на кшталт держав. Із 100 найбільших економік світу 52 – це ТНК, річний фінансовий оборот яких значно перевищує аналогічний показник розвинених держав світу. Також на ТНК припадає близько 50 % світового промислу, 70 % світової торгівлі, водночас, більше третини цієї торгівлі здійснюється між самими ТНК [1, с. 15-20].

На сьогодні ТНК стали невід’ємними суб’єктами міжнародних економічних відносин, оскільки приносять величезні статки, створюють тисячі робочих місць, впроваджують різні блага для відсталих країн. Водночас, вони все частіше стають об’єктами критики ЗМІ, державних органів влади, провідних економічних організацій, громадських об’єднань [2].

Основними причинами, що зумовили розгортання конфліктів між ТНК та державами стало те, що перші намагались втручатись у політичну та соціальну діяльність урядів з метою встановлення контролю. Таким чином здійснювався постійний тиск на органи влади в основному приймаючих країн.

Загалом загрози та недоліки від діяльності ТНК можна умовно розділити на чотири групи: екологічні, економічні, правові та соціальні. До екологічних віднесемо фактично неконтрольований процес викиду отруйних речовин від виробництва у атмосферу, забруднення водойм, питання очистки ґрунту та водойм від нафти та продуктів її переробки. Всіх цих питань торкається ТНК в процесі своєї діяльності. Часто через лобіювання інтересів урядом ТНК дозволяють собі чинити екологічні злочини та не нести за це жодної відповідальності. Так, у ЗМІ не раз критикувалась діяльність нафтопереробної компанії “Shell”. Наприклад, у 1970 р. у Нігерії стався прорив нафти, проте корпорації за це так і не відповіла. Аналогічних прикладів можна навести чимало, саме тому проблема є актуальною та потребує негайного вирішення.

Економічні загрози являюсь собою набір економічних та виробничих факторів, які призвели, або які є наслідком діяльності ТНК. Так, наприклад, багатонаціональні корпорації порушують правила ведення чесної торгівлі, стаючи монополістами у галузі, нехтуючи правилами добросовісної конкуренції, унеможливлюють розвиток малого та середнього бізнесу в певній галузі.

Серед правових злочинів ТНК – тиск на політичну владу у країні приймання для лобіювання своїх інтересів, користання з недоліків законодавств держав, що розвиваються і таким чином уникнення податкових тягарів, здійснення влади над населенням малорозвинених держав і, як наслідок, легке уникнення відповідальності за численні правопорушення.

Поміж усіх суб’єктів господарювання ведення соціально відповідального бізнесу найменш властиве ТНК. Нерідко облаштовуючи виробництво у малорозвинених державах Азії чи Африки, багатонаціональні корпорації не враховують соціальні інтереси працюючих, порушуючи трудове законодавство – присутня надмірна людська праця, дитяча праця. На таких підприємствах нерідко скоюються злочини проти прав людини. Так, наприклад, у 70-х роках минулого століття аргентинська компанія концерну “Ford” провадила жорстоку антипрофспілкову політику, а найбільших протестантів просто вбивали.

Таким чином, ми бачимо, що на великих підприємствах нерідко ведеться діяльність, що суперечить нормам законодавства, проте така інформація ретельно приховується, поки це не стає об’єктом міжнародного конфлікту.

Починаючи із 70-х років ХХ ст. з’явились перші спроби здійснити примирення між ТНК та рештою світу. У цьому процесі світ розколовся на дві частини: розвинені держави разом із ТНК протистояли інтересам малорозвинених країн. Згодом було прийнято Хартію економічних прав та обов’язків держав, де описувались особливості діяльності ТНК на територіях держав. Незабаром у 1977 р. ООН було розпочато роботу над Кодексом поведінки ТНК. Проте, вже на той час ТНК стали беззаперечними лідерами світової торгівлі і не потребували якоїсь особливої підтримки збоку законодавства країн чи міжнародних організацій. Тепер ситуація повністю змінилась: не ТНК підлаштовуються під політику урядів, а навпаки.

Поки людство не зможе знайти компромісу в даному питанні, доти ми будем і далі чути про постійні порушення законодавчих норм з боку ТНК та звільнення їх від належної юридичної відповідальності.

Література:

1. Лазебник Л.Л. Міжнародна економіка: Курс лекцій / Л.Л. Лазебник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 219 с.

2. Транснаціональні корпорації – невловимі злодії [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://politcom.org.ua/?p=67.