Рейтинг пользователей: / 8
ХудшийЛучший 

УДК. 336

Смакула О.Б. 

ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: УЗАГАЛЬНЕННЯ ОЗНАЧЕНЬ

Тернопільський національний економічний університет

 

Обґрунтовується необхідність вирішення дискусії та висвітлюються проблеми щодо категорійного визначення терміну "фінансова глобалізація".

Ключові слова: глобалізація, фінансова глобалізація, означення терміну

Substantiates the need to address the debate and highlights the problems of categorical definition of "financial globalization".

Keywords: globalization, financial globalization, definition of the term

Як свідчить світовий досвід, найкращим шляхом досягнення швидкого економічного зростання у кожній конкретній країні є формування відкритої ринкової економіки. Саме тому однією з головних тенденцій, що характеризує сучасний міжнародний економічний розвиток та його першооснову – фінанси, є глобалізація. Даного процесу не можливо уникнути, проте важливо відстоювати національні інтереси, формувати власну модель розвитку, яка дасть змогу ефективно використовувати потенціал України.

Загалом аналіз проблем фінансової глобалізації, розвитку глобалізаційних процесів, їхнього впливу на різні сфери суспільного життя, особливостям формування фінансової системи в сучасних умовах присвятили свої роботи вітчизняні та іноземні фахівці, науковці й практики, зокрема Т. Левіт, А. Тейлор, М. Обстфелд, Г. Гескюере, Д. Лук'яненко В. Лукашевич, І. Хоминич, А. Макушкін, А. Архипов, В. Захожай та інші. Але на сьогодні недостатньо висвітлено ряд аспектів взаємозв’язку між процесами загальноекономічної та фінансової глобалізації та не виробленого єдиного підходу до категорійного апарату в цьому напрямі. Для забезпечення реальної оцінки впливу фінансової глобалізації на економіку, в тому числі у міжнародному масштабі, необхідно вирішити проблематику та дискусійність тих означень, які подаються в науковій літературі та нормативно-правових актах і міжнародних документах.

Метою статті є дослідження специфіки й особливостей, а також  узагальнення на цій основі перспектив вибору найбільш вдалого означення терміну "фінансова глобалізація" в умовах міжнародного економічного простору.

Глобалізація – процес універсалізації, становлення єдиних для всієї планети Земля структур, зв’язків і відносин в різних сферах життєдіяльності. Цей процес означає гомогенізацію життя, яка проявляється у тому, що ціни, продукти, якість охорони здоров’я, доходи, відсоткові банківські ставки тощо мають тенденцію до вирівнювання на світовому ринку. Сучасні процеси глобалізації породжуються економічними чинниками: суспільним розподілом праці, науково-технічним прогресом, міждержавними інтеграційними процесами, міжнародними суспільними об’єднаннями і неурядовими організаціями, різноманітними формами міжнародного культурного обміну і спілкування [1]. Термін "глобалізація" уперше введено в науковий обіг Т. Левітом у 1983 році. Він визначав "глобалізацію" як феномен злиття ринків окремих продуктів, що виробляються ТНК. І хоча глобалізація є новітньою тенденцією у суспільному житті, дехто з фахівців вважає, що наприкінці XX століття розпочалася Друга ера глобалізації [6,92].

З 1980 р. система фінансових ринків постійно функціонує на глобальному рівні. Виникла світова фінансова мережа, яка об'єднала провідні фінансові центри різних країн: Нью-Йорк і Чикаго в Америці, Лондон, Цюріх, Франкфурт, Париж, Амстердам у Європі, Гонконг, Токіо, Багамські й Кайманові острови, Сінгапур, Бахрейн в Азії. Зміцнення зв'язків між зазначеними центрами, по суті, означало фінансову революцію, що має три ключові аспекти: глобальну присутність міжнародних фінансових установ; міжнародну фінансову інтеграцію; швидкий розвиток фінансових інновацій.

Проте попри швидкі темпи розвитку глобалізаційних процесів не лише в економіці, а й у сфері фінансів, стосовно останніх слід акцентувати увагу на наявності проблемних аспектів навіть на категорійному рівні. Аналіз існуючих підходів вказує на різноманітність означень категорії "фінансова глобалізація", що, в свою чергу, має певний негативний вплив на розвиток міждержавних стосунків у даному напрямі. Критична оцінка та коротке узагальнення означень (табл.1) свідчить про різні базові підходи до визначення досліджуваної категорії.

Таблиця 1

Означення терміну  "фінансова глобалізація" різними авторами

Автор

Визначення

Джерело

МВФ

– це ступінь взаємозв’язку країн через взаємне трансграничне володіння фінансовими активами.

[1,4]

Макушкін О.

– є ідеологією,  політикою  та  практикою  об’єднання  національних грошових систем шляхом їх заміщення «світовими грошима»

[2,31]

Ніколаєв О.

– це процес, який виступає складовою частиною загального процесу глобалізації, спрямований на формування єдиного фінансового ринку

[3]

Фітуні Л.

– це процес створення оптимальних умов існування фінансового ідеологічних груп

[4]

Хомініч І.

– є одним  із процесів  глобалізації, який розуміють як вільний та ефективний рух капіталів між країнами та  регіонами,  функціонування  глобального  ринку,  формування системи  наднаціонального  регулювання  міжнародних  фінансів, реалізацію  глобальних фінансових  стратегій ТНК  та  транснаціональних банків

[5]

 

Як бачимо, різні автори розуміють фінансову глобалізацію і як процес, і як ідеологію, і як ступінь взаємозв’язку між країнами. Такий неоднозначний підхід в умовах, коли фінансова глобалізація стала важливою тенденцією розвитку сучасної світової економіки, вносить певний дискусійний відтінок в її характеристики та підходи до оцінки. Деякі з визначень, як наприклад, визначення подане Міжнародним Валютним Фондом, уже само по собі включає показник оцінки (ступінь взаємозв’язку). Якщо ж урахувати, що складовими фінансової глобалізації є: глобальні фінансові ринки, глобальні фінансові суб'єкти (ТНК, транснаціональні банки, центральні банки тощо), глобальні фінансові продукти, які є об'єктом купівлі-продажу на глобальних фінансових ринках (гроші, інвестиції, цінні папери, кредити тощо), технології фінансової глобалізації (глобальні фінансові стратегії, глобальні фінансові мережі, фінансові інновації тощо), то найбільш вдалим є визначення, яке дає І. Хомініч.

Виходячи із нього можна розвивати дослідження показників впливу фінансової глобалізації як на конкретний суб’єкт, так і на національну й міжнародну економіки в цілому.

Таким чином, фінансову глобалізацію слід розглядати, як складову загального процесу глобалізації, здатну впливати на міжнародну економіку через посередництво ТНК і транснаціональних банків.

Правильний вибір означення економічної категорії дозволяє виробити єдині підходи  до оцінки впливу обраного явища на ті чи інші економічні параметри. У зв’язку з цим достатньо перспективним напрямом наукових досліджень тісно пов’язаним з розглядуваним об’єктом є обґрунтування показників оцінки фінансової глобалізації.

Література:

1. Исследовательская группа МВФ о финансовой глобализации//БИКИ. – 2007. – №129. – С. 4–6.

2. Макушкин А. Финансовая глобализация // Свободная мысль-ХХI. — 1999. – № 10 (1488). – С. 30–43.

3. Николаев А.Ю. Финансовая глобализация – определение процесса// Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов [Электронный ресурс: http://www.jurnal.org/articles/2009/ekon34.html].

4. Фиртуни Л.Л. Финансовая глобализация и бегство капитала из России [Электронный ресурс: www.rus-stat.ru/stat/4392000_7.pdf ].

5. Хоминич И. П. Финансовая глобализация // Банковские услуги. – 2002. – № 8. – С. 2–13.

6. Levitt T. The Globalization of Markets // Harvard Business Review. 1983. – May-June. – P.102.

 

 
Секции-декабрь 2011
КОНФЕРЕНЦИЯ:
  • "Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2011"
  • Дата: Октябрь 2011 года
  • Проведение: www.sworld.com.ua
  • Рабочие языки: Украинский, Русский, Английский.
  • Председатель: Доктор технических наук, проф.Шибаев А.Г.
  • Тех.менеджмент: к.т.н. Куприенко С.В., Федорова А.Д.

ОПУБЛИКОВАНО В:
  • Сборник научных трудов SWorld по материалам международной научно-практической конференции.